Відзначали День молоді з розмахом – на всій території парку, що прилягає до стадіону, стояли кіоски з морозивом, солодощами, напоями. Було також багато розваг, серед яких – Богатирські ігри (змагання з силового багатоборства важкоатлетів), Зона лицарів (виступи клубів історичної реконструкції).

Та найбільше мене, як людину творчу, цікавило те, без чого майже не обходиться жодне свято: Слобода майстрів – майстеркласи з національних традиційних ремесел, а також – виставка-продаж виробів народних майстрів. А там було на що подивитися: і кролевецькі рушники, і в’язані серветки, і вироби з бісеру, і писанки, і ляльки-мотанки. Багато чого там було!

До глибини душі мене вразили дерев’яні композиції мешканця с. Стайки Кагарлицького району Заслуженого майстра України Анатолія Євлогієва. Дивлячись на ці витвори мистецтва, мимоволі починаєш згадувати про те, хто ти, якого роду-племені.

Перша композиція – «Козаки» у формі підсвічника на три свічки зображує три покоління козаків – дід, батько і син. Це не просто копозиція. Це як триєдина сутність нашого буття, адже ні минуле, ні майбутнє, ні сьогодення неможливі без тісного взаємозв’язку, самі по собі. Цікавою є і друга композиція – «Душі криниця», центральною частиною якої є родина. Звичайна українська родина – батько, мати, дитина. Не меншу цікавість викликає і третя композиція – «Черняхівська культура».

Неймовірне відчуття затишку було в тих роботах. Можливо тому, що дерево – одвічний символ нашого народу і крокує поруч з людиною від епохи до епохи. Так само, як глина.

Звичайна глина в руках мешканки міста Обухів Антоніни Галузи, яка теж представляла свої вироби на виставці. А вироби  ті, як уже зрозуміло – з глини. Глечики – великі і маленькі – просто виблискували на сонечку. Та не просто блищали, а несли у собі сяйво домашнього вогнища, тепло бабусиної печі…

Поблукавши отак між рядів з квітучою вишивкою, прадавніми ляльками-мотанками чи пахучими польовими квітами, починаєш розуміти, що в таких нехитрих і водночас геніальних витворах народного мистецтва, живе душа України. Живе справжня Україна.

Адже, як говорив Григорій Савич Сковорода про людину: «Ти сновид твоєї дійсної Людини. Ти – риза, а вона – тіло. Ти – привид, а вона у тобі – правда.» Якщо ж державу, народ вважати єдиним організмом, «людиною», то справжня Україна – це не її зовнішня сторона, «риза», «привид», як от політика чи економіка, а саме внутрішня – «тіло», «правда», що закодована у вишитих рушниках, виробах із соломки та дерева, прадавніх ляльках-мотанках чи кераміці.

Намилувавшись досхочу виробами народних майстрів, бажаючі могли піти до арт-сцени та головної сцени, де виступали артисти майже з усіх куточків Київщини. Лунала і народна, і сучасна пісня. Як уже говорилося, виступали багато артистів, серед ни – співачка Елеонора Скиданова та молодий цікавий рок-гурт «Кашемір».

Кульмінацією свята сміливо можна назвати виступ відомої групи «Друга ріка». Валерій Харчишин і компанія подарували глядачам такі хіти, як «Кінець світу», «Cosmozoo», «Пропоную мир» та багато інших.

Ось так, з піснями і танцями, ласуючи смачненьким та милуючись виробами народного мистецтва, мешканці та гості Макарова відсвяткували таке чудове свято – День молоді. Свято вдалося на славу, і я впевнена, що кожен, хто побував того дня у місті Макарів Київської області, понесуть і повезуть до себе додому лише приємні спогади.