Весна
А сонце світить,
А сонечко сяє,
Весна навкруги
Як пташка співає.
Навесні зустрічають
світання
Запашне, золоте,
осяйне
Зустрічається перше
кохання
І в солодкий полон
нас бере.
Не можна весні не
радіти,
Не можна втекти від
кохання
Хай наша любов теж
розквітне,
Хай збудуться наші
бажання.
21.05.97р.
|
Весняний вечір
Листя спалахнуло,
Мов коштовні шати
І теплом війнуло
У вікно кімнати.
Попрощалось сонце
З лісом та селом
Ллється у віконце
Обвіва теплом.
Сонце вже ховається
Темна ніч іде
В небі зорі граються
І місяць пливе.
Сяйво ясним зіронькам
В скрині принесе
Сон яскравим квітонькам
- І засне усе.
Люди і природа
Бачать дивні сни
В них панує згода
Ночі і весни.
12.07.98р.
|
**** **** ****
Весна. Пробудження природи.
Проснулись зграї мрій, думок,
Надій веселі хороводи
І спів пташок. І спів пташок.
Весна! Омріяна, бажана
Знов повертається до нас,
Піснями, квітами убрана.
І вже, мов зупинився час.
Час не біжить уже так швидко,
Милується красою він.
Весна, прекрасна – наче квітка
Чарівних дзвонів передзвін.
15.03.2001р.
|
ПЕРЕДЧУТТЯ
Холодна зима ще стоїть на
порозі,
А я вже чекаю весни,
Я чую, я бачу, вона вже в
дорозі,
Про неї усі мої сни.
Про неї всі мрії мої і пісні,
Про небо безкрайнє і квіти
Я вірю, що скоро не тільки у
сні
Ми будемо сонцю радіти.
А зараз лютують зимові морози,
Та скоро настане весна
Бо я відчуваю, вона вже в
дорозі,
Вона вже цвіте в моїх снах.
23.02.2004р.
|
**********
Диво весняне відкрилось мені,
Землю мою застилає,
Весняний сніг на зеленій траві
–
Вишневий цвіт опадає.
Вишня цвіла, мов збиралась на
бал,
На бал весни і кохання,
Вдивлялась у росяне світло
дзеркал,
Та з весною настало прощання.
Диво весняне відкрилось мені,
Вишневий цвіт опадає.
Але, я знаю, мине тільки рік –
Вишню весна привітає.
07.05.2007р.
|
ЦАРИЦЯ – ВЕСНА
Царівна – Весна прилетіла
пташиною зграєю,
Промінчиком сонця зігріла усе
навкруги.
Царівна – Весна розквітає у
серці надією,
На те, що залишиться в серці
вона назавжди.
Красуня – Весна посміхається
ніжно і лагідно,
Сміється безстрашно в обличчя
суворій зимі.
Сувора ж зима вже збирається
сумно, безрадісно
В свій довгий похід, що
затягнеться майже на рік.
Цариця – Весна знов керує своїм
королівством,
Птахів перелітних додому гукає
вона,
Весна – господиня дощем
прибирає до блиску,
Щоб Літо – король без пригод
повернувся до нас.
28.03.2007
|