Весна

А сонце світить,

А сонечко сяє,

Весна навкруги

Як пташка співає.

Навесні зустрічають світання

Запашне, золоте, осяйне

Зустрічається перше кохання

І в солодкий полон нас бере.

Не можна весні не радіти,

Не можна втекти від кохання

Хай наша любов теж розквітне,

Хай збудуться наші бажання.

21.05.97р.

Весняний вечір

Листя спалахнуло,

Мов коштовні шати

І теплом війнуло

У вікно кімнати.

Попрощалось сонце

З лісом та селом

Ллється у віконце

Обвіва теплом.

Сонце вже ховається

Темна ніч іде

В небі зорі граються

І місяць пливе.

Сяйво ясним зіронькам

В скрині принесе

Сон яскравим квітонькам

- І засне усе.

Люди і природа

Бачать дивні сни

В них панує згода

Ночі і весни.

12.07.98р.

**** **** ****

Весна. Пробудження природи.

Проснулись зграї мрій, думок,

Надій веселі хороводи

І спів пташок. І спів пташок.

Весна! Омріяна, бажана

Знов повертається до нас,

Піснями, квітами убрана.

І вже, мов зупинився час.

Час не біжить уже так швидко,

Милується красою він.

Весна, прекрасна – наче квітка

Чарівних дзвонів передзвін.

15.03.2001р.

ПЕРЕДЧУТТЯ

Холодна зима ще стоїть на порозі,

А я вже чекаю весни,

Я чую, я бачу, вона вже в дорозі,

Про неї усі мої сни.

Про неї всі мрії мої і пісні,

Про небо безкрайнє і квіти

Я вірю, що скоро не тільки у сні

Ми будемо сонцю радіти.

А зараз лютують зимові морози,

Та скоро настане весна

Бо я відчуваю, вона вже в дорозі,

Вона вже цвіте в моїх снах.

23.02.2004р.

**********

Диво весняне відкрилось мені,

Землю мою застилає,

Весняний сніг на зеленій траві –

Вишневий цвіт опадає.

Вишня цвіла, мов збиралась на бал,

На бал весни і кохання,

Вдивлялась у росяне світло дзеркал,

Та з весною настало прощання.

Диво весняне відкрилось мені,

Вишневий цвіт опадає.

Але, я знаю, мине тільки рік –

Вишню весна привітає.

07.05.2007р.

ЦАРИЦЯ – ВЕСНА

Царівна – Весна прилетіла пташиною зграєю,

Промінчиком сонця зігріла усе навкруги.

Царівна – Весна розквітає у серці надією,

На те, що залишиться в серці вона назавжди.

Красуня – Весна посміхається ніжно і лагідно,

Сміється безстрашно в обличчя суворій зимі.

Сувора ж зима вже збирається сумно, безрадісно

В свій довгий похід, що затягнеться майже на рік.

Цариця – Весна знов керує своїм королівством,

Птахів перелітних додому гукає вона,

Весна – господиня дощем прибирає до блиску,

Щоб Літо – король без пригод повернувся до нас.

28.03.2007