Меню сайта
Я власною персоною
Цікавинки
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0

Твори

Главная » Статьи » Думки серця » Природа

Природа різнобарвна

Летять журавлі

Летять в далечінь

Журавлів ключі,

Летять всі додому,

Ген за неба край

Золотий розмай

Тамуючи втому.

Летять журавлі

До своєї землі

В свій край тополиний

Через небокрай

Вертаються в гай

Свій гай солов’їний.

Літають вони,

Та мріють вони,

Що їх привітають

З приходом весни,

З приходом весни,

Яку так чекають.

29.09.97р.

Десна

Вже веде хороводи весна

Все росте, все навколо квітує

Повновода красуня Десна

Синявою безмежжя чарує.

Ой, ти Десно, красуне роздольна

Береги – то ліси, то луги,

А вода – мов блакитнеє поле,

А по ньому спливають роки.

Над Десною росла моя мати

Колихалась на хвилях її,

Ой, як довго ще будуть співати

В над деснянських лісах солов’ї.

Над Десною виблискує сонце

Там бринить поетична струна

Бо Десна – то є неба віконце,

Бо вона на землі лиш одна.

5.05.98р.

Вечір

Вечір червневий до хати іде

Темную ніч за собою веде,

Сонце прощальний промінчик послало

В першім вікні, мов вогонь запалало.

Вже соловейко в садочку співає

Зірка найперша у небо злітає

Барви вечірні навколо пливуть

Спокій і тишу несуть.

Звірі і люди вже спати збираються

Місяць у небі зіркам посміхається

Вечір червневий нам сни роздає

Темно надворі – вже ніч настає.

Червень 99р.

Розмова квітів

Жовте листя гойдає вітер,

Синє небо прозоре, як скло,

А в саду розмовляють квіти,

Розмовляють про літа тепло.

Перше слово промовив Тюльпан:

-      «Як же сумно, що літо пройшло,

Бо раніше я цвів, наче пан,

Та минуле у даль відійшло.»

Далі каже Фіалка тендітна:

-      «Моє серце щемить, серце мліє,

Тоді сонце всміхалось привітно,

Тепер світить воно, та не гріє.»

І підтвердила пишна Троянда,

Що вона теж щаслива була,

Красувалася коло веранди,

І душею, і тілом цвіла…

Білим снігом грається вітер,

Синє небо прозоре, як скло,

У саду прокидаються квіти,

Щоб згадати про літа тепло.

23.08.2005р.

ЛІТО

Літо співає яскравими барвами:

Небо мережане білими хмарами,

Квіти, неначе коштовності, сяють,

«Літо цвіте!» - Нам вони сповіщають.

Трави зеленим шатром розстелились…

Літо, неначе навік залишилось,

Та осінь холодні вітри посилає,

Тільки мене її тінь не лякає!

Навколо мене літо буяє,

Птахи про літо й природу співають,

Небо прикрашене сонцем і хмарами,

Рідна земля сяє літніми барвами.

30.06.2007 р.

 

ЗИМА

Листя опало,

Знову настала

Зима-чарівниця.

Кружляє вранці

Сніжинка в танці

-         Неначе сниться.

Сяє сніжинка,

Зими краплинка,

Наче кришталь.

Нитки-сніжини,

З них хуртовина

Плете вуаль.

В шубі коштовній,

В тиші морозній

Пливе вона.

Сяє в сніжинках,

Наче в перлинках

Панна-Зима.

20.12.2007р.

Море

Море.

Зустрічає мене

Його краса

Неозора.

Знову хвиля пливе,

Солона роса

Самоцвітом

Паде на пісок

І розтане у нім.

Дивні квіти.

У полоні думок,

Я дивлюся на них

І чекаю

Коли хвиля–перлина

Впаде на пісок,

І збираю

Я намисто предивне

Зі своїх думок,

знову – море...

27.01.2010р.

Категория: Природа | Добавил: Svetlana (12.03.2012)
Просмотров: 531 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Имя *:
Email *:
Код *: