Знову осінь

Хмари літо кудись віднесли

Ліс у шати убрався багряні,

Розчиняється брама зими

Скоро листя впаде вже останнє.

Небо стало сумне, непривітне

Сонце світить, не гріє вже нас

Літо зникло кудись непомітно

І холодний настав уже час.

Скоро прийде сувора зима

Квітка душу уже не зігріє,

Буде сніг, а тепла вже нема,

Але серце за літом ще мліє.

Та я знаю, минеться зима,

Зацвітуть, як раніше, сади

Серце вірить, розквітне весна

І від нас вже не піде нікуди.

11.09.97р.

Осінь настала

Осінь настала,

Літо розтало,

Минулим стало

Скоро зима.

Вже холодно буде,

Та весну не забудем

Спогад розбудить

Душу, що дріма.

Буду чекати

І пам’ятати,

В серці плекати

Спогад весни.

Вона є в очах

Та у віршах

Неначе птах,

Що приходить у сни.

Та все ж я мрію,

Та все ж я вірю,

Та все ж надіюсь

Прийде вона,

Осінь розтане

Минулим стане,

Тепло настане

Прийде весна.

29.09.97р.

********

Я бачу, я бачу,

Що скоро зима

Дощ плаче, дощ плаче

Бо літа нема.

Тим паче, тим паче

Нема вже тепла,

Одначе, одначе

Весна все ж була.

Лелеки, лелеки

Летять з України

Далеко, далеко

В південні країни.

Нелегко, нелегко

З весною прощатись

Нелегко, нелегко

З снігами вітатись.

Та знаю, я знаю

Весна ще прийде

Зима відспіває

Мороз відійде.

Птахів привітаю,

Що линуть здаля…

-     А осінь з розмаю

Кружля та кружля.

1.10.97р.

 Осінь

Останнє проміння вже вечір ховає,

Вже осінь холодна на землю спадає,

А сонечко тепле на зиму іде

Сади і поля – вже ніщо не цвіте.

Вже скоро сніги упадуть на поля,

Холодною стане родюча земля

Птахи перелітні у даль відлітають,

Чи всі повернуться вони? Я не знаю.

Та все ж сподіваюся я і чекаю,
що літо нам пісню свою заспіває,

А поки – що осінь, тепла вже нема

І скоро настане холодна зима.

2.09.97р.