Заклик до учасників фестивалю «Повір у себе»

Не піддаваймося сирітству та недузі,

Не підпускаймо бездушності і зла,

Бо з нами є найкращі, справжні друзі,

Що не шкодують ніжності й тепла.

Що є світліше, ніж людська надія?

Прекрасніше, аніж любові почуття?

Коли живе у серці незгасима мрія

Чудове, неповторне відчуття.

Хоч била доля без жалю й милосердя,

Але не піддавались ми печалі і журбі

І не кляли її ми спересердя,

А вчились вірить людям і собі.

Ми такі самі, як і всі звичайні діти,

Сміємся, плачем і спішим рости,

Тож будем сонцю і весні радіти

І не втрачаймо серця доброти.

21.07.97р.

Спогади про 5 фестиваль«Повір у себе»

П’ять миттєвостей весни

Дуже швидко пролетіли,

А на згадку тільки сни,

Що іще нам не відснились.

Тільки в спогадах та снах

Друзів бачу я своїх

Радість світиться в очах,

Чую їх веселий сміх.

Всі ці п’ять прекрасних днів

Фестиваль нас ніс на крилах,

З нами плакав і радів,

Вірив в наші юні сили.

П’ять миттєвостей весни

Нас ніколи не забудуть

І прекрасні, світлі дні

Завжди снитися нам будуть.

13.07.97р.

Всім моїм друзям, великим і малим, всім учасника 6 обласного фестивалю «Повір у себе»

Затихает детский голос

И в весенний час

Загрустил наш лагерь «Космос»

Провожая нас.

Загрущу и я с тобою;

- Не хочу домой, -

Дружной, радостной семьёю

Были мы с тобой.

Мы шутили и смеялись,

Пели все подряд,

Быть мы первыми старались –

Я и мой отряд.

Но, увы, не вечно счастье

И пора домой.

Буду вспоминать я часто

Грустною порой.

Всех друзей любимых лица

Раннею весной

Будут очень, часто  снится

Ночью голубой.

Но я верю, детский голос

Зазвенит в весенний час,

Будет петь наш лагерь «Космос»

Вновь встречая нас.

24.03.98р.

P.S.: Не співатиме більше табір "Космос", що знахо-дився у Броварському райо-ні Київщини.

Бо його закрили, як і сотні тисяч дитячих таборів по Україні. Що стоїть тепер на його місці - можна лишень здогадуватись....

*************

Цвіте природа, сонечко яскраве

Дарує промінь ласки і тепла

Весна чарівну казку фестивалю

В десятий раз на землю принесла.

Душа цвіте і серце завмирає,

Наш фестиваль до нас прийшов, прийшов!

Тут кожен з нас радіє і співає

Цвіте в серцях надія і любов.

Наш любий табір знову нас стрічає

П’янить повітря запахом сосни,

Нам сонце посмішки веселі посилає

Природа вабить чарами весни.

Ясна веселка прикрашає небо

Хай казка ця ніколи не мина

У всіх, хто в щастя вірить і у себе

Наш фестивалю, хай душа співа.

25.03.2002р.

* * *

Я скоро повертаюся додому

В омріяний, далекий рідний край,

Там навесні, повірте, справжній рай,

Весна цвіте в промінні золотому.

Цвітуть там запашні, яскраві квіти,

Багато щастя, радості й тепла,

Там можна сонцю і теплу радіти

Нема там горя, відчаю і зла.

Я скоро вже повернуся додому,

Мене моя домівка привітай,

Дорогу, сонечку, мені ти осіяй,

Скупай мене в промінні золотому!

2.03.2004р.